Аннотации:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 «Екологія». –
Вінницький національний аграрний університет, Вінниця, 2021.
Дисертаційна робота присвячена дослідженням техногенного навантаження
на фітоценози природних кормових угідь в умовах Вінниччини.
18
Програмою досліджень передбачалось вивчення інтенсивності забруднення,
коефіцієнту накопичення та небезпеки Pb, Cd, Zn та Cu у фітоценозах
природних кормових угідь (абсолютні суходоли, нормальні суходоли та
суходоли надмірного зволоження) в умовах різного техногенного навантаження
Вінниччини.
Результати досліджень показали, що на досліджуваних територіях
Вінниччини вміст у ґрунтах свинцю був у межах від 2,9 мг/кг до 3,2 мг/кг,
кадмію від 0,48 мг/кг до 0,51 мг/кг, цинку від 11,4 мг/кг до 18,3 мг/кг та міді від
0,15 мг/кг до 0,20 мг/кг, що не перевищувало ГДК. Найвищий рівень
нагромадження свинцю, кадмію, цинку та міді ґрунтами спостерігали у
суходолах надмірного зволоження, порівняно нижчий в умовах нормальних та
абсолютних суходолів.
Згідно з результатами досліджень у рослинності суходільних низинних лук
концентрація свинцю коливалась у межах від 0,93 мг/кг до 2,24 мг/кг, кадмію
від 0,051 мг/кг до 0,084 мг/кг, цинку від 6,8 мг/кг до 14,6 мг/кг та міді від 1,7
мг/кг до 1,9 мг/кг. Найвищий рівень накопичення важких металів спостерігався
у фітомасі природних кормових лук в умовах суходолів надмірного
зволоження.
За поліпшення продуктивності природних кормових лук, вищий рівень
накопичення важких металів у злаково-бобовій фітомасі виявлено за
поверхневого обробітку ґрунту, порівняно нижчий – за корінного поліпшення.
Виявлено, що рівень важких металів за першого року вегетації злаково бобового різнотрав’я підвищувався, а в наступні роки вегетації знижувався,
особливо у варіанті корінного поліпшення природних кормових лук.
Концентрація свинцю і кадмію у вегетативній масі злаково-бобової
травосумішки за докорінного поліпшення природних кормових лук
знижувалась із першого року вегетації. Зокрема, в середньому за три роки
вегетації при застосуванні фрезерування, звичайної оранки і внесення дефекату
й азотно-фосфорно-калійних добрив концентрація свинцю і кадмію знизилась
відповідно у 2,0 раза і 1,3 раза, а за використання фрезерування, глибокої
оранки та внесення дефекату і таких же добрив – у 2,5 раза і 1,8 раза.
Високу інтенсивність зниження накопичення свинцю та кадмію у злаково бобовій сумішці виявлено за внесення органічних добрив (перегній, дефекат)
порівняно з мінеральними речовинами (аміачна селітра, калій хлористий та
суперфосфат).
