Аннотации:
У кваліфікаційній роботіі особливу увагу приділено аналізу традиційних типів житла Західної України, зокрема гуцульської ґражди, бойківської довгої хати та подільської мазанки, як архітектурно-будівельних систем, сформованих у тісному взаємозв’язку з природно-кліматичними умовами та способом життя населення. Виявлено, що зазначені типи житла містять низку раціональних біокліматичних прийомів, зокрема компактність планувальних рішень, використання теплової інерції масивних огороджувальних конструкцій, орієнтацію будівель щодо сторін світу та застосування локальних матеріалів із низьким рівнем втіленої енергії. Ці принципи розглянуто як базу для формування сучасних архітектурних рішень, адаптованих до вимог енергоефективності та сталого розвитку.
У роботі здійснено порівняльний аналіз зарубіжного досвіду проєктування екологічного житла в країнах із подібними природно-кліматичними умовами (Польща, Словаччина, Німеччина, Скандинавські країни), а також у регіонах із вираженою традиційною архітектурою.
