Streszczenie:
Внесення мінеральних добрив під посів ріпаку озимого забезпечує збільшення вмісту в ґрунті поживних елементів. По закінченні вегетації вміст основних елементів живлення за варіантами дослідження (нормами внесення мінеральних добрив) був вищий в порівнянні із вихідними показником, зокрема легкогогідролізованого азоту на 14-17, рухомого фосфору 6 -10 та обмінного калію на 10-13кг ґрунту.
Застосування мінеральних добрив при вирощуванні озимого ріпаку впливає на тривалість проходження міжфазних періодів розвитку рослин, подовжуючи тривалість вегетаційного періоду залежно від рівня удобрення на 8 - 13 днів.
Покращення умов мінерального живлення підсилювало лінійний ріст рослин ріпака, лінійні прирости збільшились з 132 см на контролі до 136 - 147 см на удобрених варіантах. Внесення основного мінерального добрива в нормі P80K120 та проведення підживлення азотними добривами вплинула на процеси формування елементів структури урожаю, зокрема збільшували кількість стручків на рослині. Приріст від застосування добрив становив 5,5 - 21,9 %. Збільшилась кількість насінин у стручку і приріст їх залежно від рівня удобрення становив 0,4-1,3 штук. Дослідженнями виявлено позитивний вплив удобрення на масу 1000 насінин, яка залежно від норм азотного удобрення збільшилась на 0,18 - 0,23 г. Рівень урожайності насіння ріпаку озима значно підвищувався під впливом застосування добрив і залежить від норм їх застосування. Найбільше на нього впливає рівень азотного живлення. За внесення фосфорно-калійних добрив (P80K120) під основний обробіток ґрунту приріст урожайності насіння становив 3,1 ц/га (12,8%). Підживлення посіву ріпака азотом N120-150 весною на фосфорно-калійному фоні (P80K120) забезпечило приріст урожайності насіння 7,5-10,4 ц/га, або 30,9-42,8 %, за середньої урожайності на контролі (без добрив) - 24,2 ц/га.Застосування мінеральних добрив у різних нормах впливало на олійність насіння. Найвищий показник вмісту олії 42,5 % забезпечив варіант удобрення із внесенням N150P80K120 кг/га д.р. Вихід олії залежно від рівня удобрення збільшувався на 1,4-4,8 ц/га, за загального виходу 9,9 ц/га на контролі (без удобрення).
