dc.contributor.author |
Максішко, Леся Михайлівна |
|
dc.date.accessioned |
2022-02-18T09:46:55Z |
|
dc.date.available |
2022-02-18T09:46:55Z |
|
dc.date.issued |
2017 |
|
dc.identifier.citation |
Максішко Л. М. Екобезпечні технології анаеробної переробки й утилізації відходів свинарства і птахівництва.: дис.. канд. с.-г. наук.:Львів , 200 ст., 2017 |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
https://repository.lnau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/52 |
|
dc.description.abstract |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо дарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Львівський
національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України,
Львів, 2017.
Обґрунтовано способи раціонального й екобезпечного використання
гнойових відходів тваринництва і зниження рівня забруднення довкілля
Показана небезпека від застосування свіжого гною як добрива і
запропоновано комплексне використання гнойових свиней і курей як
джерела біогазу і добрива. Удосконалена й випробувана лабораторна біо газова установка з додатковими пристроями забезпечує безвідходну
технологію утилізації гнойових відходів метановим бродінням з отри манням біогазу та подальшим використанням усіх проміжних продуктів.
Досліджено, що тривалість, активність бродіння і об'єм виходу біогазу
залежить від складу сировини, температурного режиму й умов для бактерій.
Повне знезараження гною відбувається за термофільного режиму. Водний і
хемосорбційний способи очистки біогазу від сторонніх домішок удоско налений авторкою з використанням спеціальних пристроїв. За удоскона леного способу біогаз очищається до вмісту 95–97% біометану. При цьому
утворюються рідкі мінеральні добрива, що містять NН4ОН і (NН4)2SО4.
Органічний шлам, отриманий від зброджування свинячого гною і
курячого посліду, позитивно впливає на ріст, формування врожаю культур і
якість продукції та є цілковито інвазійно безпечним для довкілля. Впро вадження запропонованих розробок у масштабах Львівщини запобігає
річному викиду в атмосферу 817,6 м3
енергомісткого метану від свинячого
гною та 567954,5 м3
від курячого посліду. З іншого боку, це означає
отримання відповідної кількості біогазу та упередження викиду в атмосфе ру 2843,9 м3
сірководню, 1859,1 м3
аміаку, 332679,6 м3
діоксиду карбону. |
uk_UA |
dc.language.iso |
other |
uk_UA |
dc.publisher |
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького |
uk_UA |
dc.subject |
біогаз |
uk_UA |
dc.subject |
біогазова установка |
uk_UA |
dc.subject |
технічні пристрої |
uk_UA |
dc.subject |
метанове бродіння |
uk_UA |
dc.subject |
добриво |
uk_UA |
dc.subject |
хемосорбція |
uk_UA |
dc.subject |
хемосорбція |
uk_UA |
dc.subject |
безвідходна утилізація |
uk_UA |
dc.subject |
biogas |
uk_UA |
dc.subject |
biogas unit |
uk_UA |
dc.subject |
technical devices |
uk_UA |
dc.subject |
methanogenic fermentation |
uk_UA |
dc.subject |
fertilizer |
uk_UA |
dc.subject |
chemical adsorption |
uk_UA |
dc.subject |
non-waste recycling |
uk_UA |
dc.title |
ЕКОБЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ Й УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ СВИНАРСТВА І ПТАХІВНИЦТВА |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Eco-safety technologies of anaerobic waste processing and recycling of pig and poultry farming |
uk_UA |
dc.type |
Thesis |
uk_UA |