Вивчення ефективності застосування фунгіцидів для захисту катоплі від комплексу хвороб в умовах фермерського господарства «Загірянське» Львівського району Львівської області

Abstract

Упродовж 2025 року в умовах фермерського господарства «Загірянське» проведено комплексні виробничо-польові дослідження, спрямовані на оцінку ефективності різних систем фунгіцидного захисту картоплі сорту Коломба та їх впливу на фітосанітарний стан посівів, формування врожайності, якість бульб, а також економічну й енергетичну ефективність вирощування культури. Об’єктом дослідження були посіви картоплі за чотирма варіантами захисту: контроль (без застосування фунгіцидів), базова, інтегрована (IPM) та інтенсивна системи. Предметом досліджень була дія фунгіцидних систем на розвиток основних грибних хвороб, зокрема фітофторозу та альтернаріозу, а також супутніх інфекцій — фузаріозу, фомозу та парші звичайної. Результати фітопатологічних спостережень показали, що у фітопатогенному комплексі картоплі сорту Коломба провідну роль відігравали фітофтороз і альтернаріоз, інтенсивність розвитку яких зростала у другій половині вегетації та досягала максимальних значень у фазу наливу й достигання бульб. У контрольному варіанті сумарний розвиток хвороб був найвищим, що негативно позначалося на тривалості функціонування листкового апарату та процесах нагромадження асимілянтів. Застосування фунгіцидного захисту забезпечувало істотне й статистично достовірне зниження рівня ураження рослин усіма досліджуваними хворобами, причому ефективність захисту зростала зі збільшенням інтенсивності застосованих схем. Найвищий рівень стримування фітофторозу та альтернаріозу зафіксовано за інтенсивної системи захисту, де розвиток фітофторозу знизився до 6,3 %, а альтернаріозу — до 4,4 %, що у 3,6–4,0 раза менше порівняно з контролем. Інтегрована система також забезпечила високий захисний ефект, зменшуючи розвиток фітофторозу до 8,6 % і альтернаріозу до 5,1 %. Базова система була менш ефективною, однак достовірно перевищувала контрольний варіант за всіма показниками. Розрахунок технічної ефективності показав, що інтенсивна система забезпечувала найвище зниження розвитку основних хвороб — понад 72 % проти фітофторозу та фузаріозу і 67–69 % проти альтернаріозу та фомозу. Інтегрована система характеризувалася стабільно високою технічною 6 ефективністю на рівні 58–62 %, тоді як базова система забезпечувала середній рівень ефективності (близько 40–50 %). Навіть щодо парші звичайної, яка є менш чутливою до фунгіцидних обробок по вегетації, інтенсивна схема забезпечила зменшення розвитку хвороби на 60,3 %. Покращення фітосанітарного стану посівів безпосередньо відобразилося на формуванні врожайності картоплі. Найнижчий рівень продуктивності отримано у контрольному варіанті — 28,4 т/га. Застосування базової системи захисту забезпечило приріст урожайності на 4,7 т/га (16,5 %), інтегрованої — на 8,0 т/га (28,2 %), а інтенсивної — на 10,8 т/га (38,0 %) порівняно з контролем. Отримані надбавки перевищували значення НІР₀․₀₅, що підтверджує їх статистичну достовірність. Фунгіцидний захист істотно вплинув і на структуру врожаю. У контрольному варіанті частка товарних бульб становила лише 71,2 %, тоді як за інтенсивної системи вона зросла до 88,7 %, що на 17,5 % перевищувало контроль. Інтегрована система також забезпечила високу частку товарної продукції (84,9 %), що є важливим показником з огляду на ринкову реалізацію та зменшення втрат під час зберігання. Зменшення ураження бульб фузаріозними та фітофторозними гнилями сприяло покращенню лежкості й збереженості врожаю. Економічні розрахунки підтвердили доцільність застосування фунгіцидного захисту. Найвищий прибуток отримано за інтенсивної системи — 122,4 тис. грн/га, що на 51,9 тис. грн/га перевищувало контроль. Рівень рентабельності у цьому варіанті становив 71,3 %, тоді як за інтегрованої системи — 67,7 %, а за базової — 60,9 %. Зменшення собівартості 1 т продукції від 5 018 грн у контролі до 4 377 грн за інтенсивної системи свідчить про високу економічну ефективність фунгіцидних обробок. Енергетична оцінка також засвідчила перевагу застосування фунгіцидних систем захисту. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав від 1,85 у контролі до 2,19 за інтенсивної системи, тоді як інтегрована система забезпечила близьке значення — 2,14. Чистий енергетичний прибуток у варіанті інтенсивного захисту становив 80,6 тис. МДж/га, що є найвищим серед досліджуваних варіантів. Отже, результати досліджень переконливо свідчать, що інтенсивна система фунгіцидного захисту картоплі сорту Коломба в умовах ФГ «Загірянське» є найбільш ефективною за показниками фітосанітарного стану, урожайності, якості бульб, а також економічної й енергетичної віддачі. Інтегрована система захисту може розглядатися як раціональна альтернатива, що поєднує високу ефективність контролю хвороб із помірним пестицидним навантаженням та відповідає принципам сталого землеробства.