Бджолині продукти як індикатори екологічного стану територій Львівської області

Abstract

У даній кваліфікаційній роботі проведені дослідження вказують на те, що мед із Карпат містить 0,027 мг/кг свинцю і 0,074 мг/кг кадмію, що свідчить про чисте середовище, тоді як у передмісті Львова ці показники становлять 0,032 мг/кг і 0,085 мг/кг відповідно, а в Шептицькому районі — 0,046 мг/кг свинцю і 0,111 мг/кг кадмію, що вказує на високий рівень антропогенного забруднення та потребу в екологічному контролі. Більшість виробників дотримуються принципів екологічного бджільництва, яке мінімізує використання хімічних речовин, зберігає біорізноманіття та підтримує екологічну рівновагу. Такий підхід знижує ризик забруднення меду пестицидами, важкими металами та іншими токсичними речовинами, а також сприяє здоров’ю бджіл і стійкості екосистем. Глибока оранка сприяє зниженню накопичення важких металів у рослинах і продуктах бджільництва, що підвищує екологічну безпеку агровиробництва. Маточне молочко є чутливим до забруднювачів, тому його аналіз дозволяє оцінити стан навколишнього середовища з високою точністю. Квітковий пилок — головний індикатор забруднення, а кочовий спосіб ведення пасіки підвищує ризик накопичення свинцю у всіх продуктах, що підтверджує необхідність екологічного моніторингу місць розташування пасік. Високі концентрації неонікотиноїдів у продуктах бджільництва, особливо з соняшнику, створюють серйозні експортні ризики через жорсткі міжнародні норми та становлять загрозу для здоров’я людей як споживачів. Аналіз меду на важкі метали дозволяє оцінити екологічну безпеку регіону. Чим нижчий рівень свинцю, тим чистіше середовище і якісніша продукція. Високий вміст свинцю свідчить про промислові викиди або забруднені ґрунти. Екологічне бджільництво може бути інструментом моніторингу забруднення.