Ефективність фіторемедіації сірих лісових ґрунтів за вирощування амаранту в умовах Західного регіону України

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто техногенне навантаження на ґрунти сільськогосподарського призначення та особливості вирощування і використання амаранту в якості фіторемендіанту. Показано накопичення цезію-137 та свинцю надземною вегетативною масою амаранту, коефіцієнти небезпеки цезію-137 та свинцю даною культурою. Розраховано інтенсивність винесення з сірого лісового ґрунту цезію-137 та свинцю з вегетативною масою та насінням амаранту. Встановлено, що коефіцієнт цезію-137 і свинцю у надземній вегетативній масі амаранту складає 0,025 та 0,3, в насінні 0,008; виявлено, що вміст цезію-137 та свинцю у надземній вегетативній масі й насінні не перевищував допустимі рівні. Встановлено, що за вирощування амаранту на сірих лісових ґрунтах з урожайністю вегетативної маси 22,4 т/га та насіння 2,2 т/га з одного гектару площі виноситься до 373176 Бк цезію-137 та до 35947 мг свинцю.