Streszczenie:
Дослідження проведені у 2021-2022 рр. в умовах приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» на земельних ділянках, розташованих поблизу села Новоукраїнка Дубенського району Рівненської області на чорноземних типових мало гумусних ґрунтах, які мають велико пилуватий середньо суглинковий гранулометричний склад. Схема досліду: 1. Сіяні злакові травостої (стоколос безостий – (10кг/га), костриця лучна – (8кг/га), тимофіївка лучна – (8кг/га)); 2. Люцерно-злаковий травостій (стоколос безостий – (10кг/га), костриця лучна – (8кг/га), тимофіївка лучна – (8кг/га) + люцерна посівна – (10кг/га)). Дослід виконували за трьох систем удобрення: 1) без добрив; 2) фосфорно-калійне ( Р60 К120 ); 3) повне ( N140 Р60 К120 ) та багатоукісному (по типу пасовищного) – 4 укоси з 1-м укосом на початку колосіння злаків і бутонізації бобових, наступних через – 30-35 днів. Вивчали вплив видового складу та удобрення на продуктивність лучних травостоїв для встановлення кращої травосумішки, що забезпечить ефективне виробництва кормів.
Встановлено, що багатоукісного використання для варіанту із сіяними злаковими спостерігалося у перші два роки домінування злаків, частка яких змінювалася у межах 86…90% залежно від удобрення. При цьому переважав стоколос безостий, якого було 37…39%. Водночас, несіяних злакових трав було 11…13% і різнотрав’я – 10…14%. У люцерно-злакових травостоях спостерігалося у перші два роки домінування злаків, частка яких змінювалася у межах 46…52% залежно від удобрення. При цьому найменше їх було без удобрення, а за повного мінерального удобрення злаків було найбільше.
На підставі виконаного аналізу видового складу травостоїв вказує на те, що у сіяному злаковому травостої на першому році життя домінували одно-дворічники, яких було 55%, а однорічників було 39%. Їх кількість незначно залежала від системи удобрення за багатоукісного використання. Враховуючи те, що спостерігалися незначні зміни видового складу травосумішок від дії системи удобрення, при цьому наявні окремі закономірності. Водночас у люцерно-злакових сумішках на першому році життя домінували одно-дворічники, яких було 57%, а однорічників було 40%. На другому році їх структура змінилася таким чином, що однорічників спостерігалося найбільше – 58%. Водночас зменшилася частка одно-дворічників до 22% і зросла частка багаторічників до 20%.
У проведених нами дослідженнях спостерігалася сумарна кількість пагонів на 1м2 в межах 1769…1984 шт./м2 для різних розглядуваних варіантів впродовж двох років їх життя. Найбільша кількість злаків на 1 м2 було у сіяному злаковому травостої (1572-1585 шт./м2), і найменше їх було у люцерно-злаковому травостої (775-942 шт./м2). Поміж злаків у сіяних травах домінуючим був стоколос безостий, водночас найменше спостерігалося тимофіївки лучної.
На підставі отриманих даних за багатоукісного використання, залежно від варіантів удобрення, висота основних компонентів знаходилася в середньому у межах від 35 до 48 см. З-поміж усіх домінуючих компонентів травосумішок найвищими були стоколос безостий 40…50 см у люцерно-злакових, а найнижчими були рослини тимофіївки лучної 33…46 см у сіяних злакових травостоях. З-поміж систем удобрення, які розглядалися у роботі, найбільший вплив на висоту лучних травостоїв дало повне мінеральне удобрення N140Р60К120. Особливо це стосувалося злакових трав, де висота травостоїв зросла на 10…13 см порівняно із варіантом без удобрення.
Встановлено, що система удобрення за різних видів травостоїв мала різний вплив на їх урожайність з 1 га сухої маси. Зокрема, за використання сіяних злакових травостоїв спостерігався більший вплив удобрення. Зокрема, зростання рівня удобрення призводило до зростання урожайності від 54 до 80,1 ц/га сухої маси у 2021 році та від 57,3 до 94,1 ц/га сухої маси у 2022 році. Водночас, вплив удобрення за використання люцерно-злакових травостоїв є значно менший. При цьому спостерігається, що зростання рівня удобрення призводить до зростання урожайності від 103,1 до 108,9 ц/га сухої маси у 2021 році та від 111,8 до 128,8 ц/га сухої маси у 2022 році.
На підставі проведених досліджень встановлено, що найбільша продуктивність травостоїв за означеними показниками спостерігається у люцерно-злакових травосумішках, які за багатоукісного використання забезпечують у 1,32-2,43 рази вищу продуктивність порівняно із сіяними злаковими травостоями. На люцерно-злакових травосумішках за узагальнюючими показниками за умови внесення NРК порівняно із внесенням РК продуктивність підвищується у 1,15 разів, тим часом як у сіяних злакових у 1,67 разів.
На підставі виконаних розрахунків встановлено, що вартість валової продукції змінюється у межах 28031…32471 грн/га і має найбільше значення за повного мінерального удобрення N140Р60К120 – 32471 грн/га. Також значно зростають затрати у межах 3936,8…10522,8 грн/га і найбільше значення припадає на варіант із повним мінеральним удобренням N140Р60К120 – 10522,8 грн/га. Однак, прибуток із зростанням рівня удобрення зменшується від 24094,4 грн/га до 21289,8 грн/га. При цьому найбільший прибуток можна отримати за варіанту без удобрення – 24094,4 грн/га. За економічною ефективністю найкращим лучним травостоєм є люцерно-злаковий із фоном без удобрення, що забезпечує отримання найвищого чистого прибутку у розмірі 24094,4 грн/га при рентабельності 612%.