Аннотации:
Дослідження по вивченню ефективності систем захисту гороху від
шкідників і хвороб проводили у 2024 році в умовах ФГ «Шумило М. О.»
Шептицького району Львівської області. У досліджуваних системах захисту
гороху застосовувалися: у першому дослідному варіанті для протруювання
насіння перед посівом протруйник фунгіцидної дії Максим 025 FS, т.к.с. (25г/л
флудиоксоніл), у фазу 3-5 трійчастих листків BBCH 13-15 для профілактики
розвитку збудників хвороб застосовували препарат фунгіцидної дії Амістар
Екстра 280 SC, к.с. (80 г/л ципроконазолу; 200 г/л азоксистробіну), 0,5 л/га, у фазу
бутонізації – цвітіння BBCH 55-59 посіви обробляли препаратами інсектицидної
дії Оперкот Акро, КС, 0,1 л/га та Децис 100 ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га.
У другому дослідному варіанті використовувалися відповідно: перед
посівом для протруювання насіння протруйник Вінцит 050 CS 5%, к.с., (25 г/л
тіабендазол, 25 г/л флутріафол), 2 л/т., у фазу 3-5 трійчастих листків BBCH 13-15
препарат фунгіцидної дії Імпакт К 36,6% к.с., 0,6 л/га, у фазу бутонізації – цвітіння
BBCH 55-59 посіви обробляли препаратами інсектицидної дії Фастак, 10% к.е., 0,1
л/га та Децис 100 ЕС, к.е., 0,1 л/га. У контрольному варіанті рослини препаратами
не оброблялися, а обприскувалися водою.
Результатами досліджень встановлено, що протруєння насіння перед
посівом протруйниками Максим 0,25 FS, т.к.с., за нормою 1л/т та Вінцит 050 CS
5
5%, к.с., 2л/т насіння дозволило знизити ураженість посівів у період сходів
кореневими гнилями на 76,7 % у першому, та на 80,0 % у другому дослідних
варіантах, порівняно з контролем.
Результати обробки посівів фунгіцидами у фазу 3-5 трійчастих листків
BBCH 13-15 показали, що застосування препаратів Амістар Екстра 280 SC, к.с.,
нормою 0,5л/га у першому дослідному варіанті сприяло зниженню ураженням
рослин кореневими гнилями на 91,4 %, а препарату Імпакт К 36,6 % к.с., нормою
0,6 л/га у другому дослідному на 97,1 %, у порівнянні з контрольним варіантом.
Обробка посівів гороху у фазу бутонізації – цвітіння BBCH 55-59 у першому
дослідному варіанті препаратами Оперкот Акро, КС, нормою 0,1 л/га + Децис 100
ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га сприяла зниженню кількості відкладених яєць шкідником
горохової плодожерки у 2024 році на 69,1 %, чисельності горохової попелиці на
83,3 % та горохового зерноїда на 65,1 %, у порівнянні з контрольним варіантом.
У другому дослідному варіанті обробка посівів препаратами Фастак, 10%
к.е., нормою 0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га у фазу бутонізаціїцвітіння BBCH 55-59 дозволила знизити рівень яйцекладки гороховою
плодожеркою на 63,6 %, чисельність горохової попелиці на 79,6 %, та горохового
зерноїда на 58,1 %, порівняно з контролем.
Дослідження господарської ефективності показало позитивні результати
щодо впливу досліджуваних систем засобів захисту на урожайність гороху. Кращі
показники по урожайності спостерігалися у першому дослідному варіанті. При
застосуванні системи захисту з препаратами Максим 0,25 FS, т.к.с. — 1л/т,
Амістар Екстра 280 SC, к.с. — 0,5л/га, Оперкот Акро, КС — 0,1 л/га + Децис 100
ЕС, к.е. — 0,1 л/га, урожайність гороху була вищою на 9,1 ц/га — 49,2% ніж у
контрольному варіанті та на 2,3 ц/г — 9,1% ніж у другому дослідному варіанті і
становила 27,6 ц/га. У другому дослідному варіанті при застосуванні препаратів
Вінцит 050 CS 5%, к.с. — 2л/т, Імпакт К 36,6% к.с. — 0,6 л/га, Фастак, 10% к.е. —
0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е. — 0,1 л/га урожайність гороху становила 25,3 ц/га,
була вищою ніж у контрольному варіанті 6,8 ц/га або 36,8%.
6
Застосування системи засобів захисту запропонованої у першому варіанті
показало кращі показники економічної ефективності, порівняно з контрольним і
другим дослідним варіантом. Так, собівартість продукції в цьому варіанті була
нижчою ніж у контрольному варіанті на 368,3 грн., порівняно з другим дослідним
варіантом на 102 грн. Умовно чистий прибуток у першому варіанті був на 368,3
грн. вищим ніж у контрольному. У другому дослідному варіанті цей показник був
на 266,3 грн. вищим ніж у контрольному варіанті. Показник рентабельності
виробництва у контрольному варіанті становив 11 %, у першому дослідному
варіанті 43,6 %, у другому дослідному варіанті 32,8 %