Особливості формування врожайності вівса залежно від способів основного обробітку грунту та рівнів удобрення

Abstract

В умовах Львівського району Львівської області впродовж 2022 - 2023 років проводилися дослідження з питань впливу способів основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення на врожайність та якість зерна вівса сорту Малахіт. Результати досліджень показали, що найвищу врожайність зерна сорт Малахіт сформував на варіанті де були внесенні мінеральні добрива на фоні мілкого основного обробітку ґрунту в нормі N90P60K60. Врожайність зерна в середньому за два роки становила 53,5 ц/га, що на 23,8 ц/га більше варіанту без добрив і на 6,9 ц/га більше від зяблевої оранки. При цьому вирощування вівса за мілкого основного обробітку ґрунту на глибину 14 – 16 см забезпечило порівняно до зяблевої оранки вищу врожайність на 6,0 ц/га. За таких умов було отримано найвищі показники умовно чистого прибутку – 12785 грн./га і рентабельності – 72,7 %. Тоді як вирощування вівса на фоні зяблевої оранки рентабельність була нижчою на 34 %, а прибуток - на 5390 грн./га. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив, відповідно 1,79 і 1,49.