Наукові підходи до використання земель природно-заповідного фонду і іншого природоохоронного призначення

Abstract

У роботі досліджуються питання використання земель природно-заповідного фонду і іншого природоохоронного призначення з метою обґрунтування наукових підходів до збільшення площ цих земель та організації їх території. Основним інструментом охорони природи є заповідні (природоохоронні) території. Зарубіжний досвід свідчить, що сучасні стратегії збереження природних угідь і збільшення заповідних територій ґрунтуються на концепції екосистемних послуг і концепції екологічної мережі. Проблеми використання заповідних земель розглянуто на прикладі Вінницької області, яка характеризується високим антропогенним навантаженням (сільськогосподарська освоєність до 80%) і невеликою площею земель природно-заповідного фонду (2,3%). Для збільшення територій з природними ландшафтами у роботі розроблено науково-обґрунтовані рекомендації щодо організації використання земель природно-заповідного фонду і іншого природоохоронного призначення  формування локальних екологічних мереж для підтримки стабільності територій громад, залучаючи до природоохоронних територій деградовані і малопродуктивні сільськогосподарські угіддя шляхом їх консервації (реабілітації, регенерації, трансформації).